«Формування здорового способу життя, екологічної культури, моральних і фізичних якостей відповідно до Базового компоненту»

 

В теперішній час батьків та педагогів перш за все непокоїть питання як саме укріпити здоров'я дітей. Ми всі добре знаємо, що здоров'я кожної людини повинно бути суто особливою справою. Медицина, безумовно, займається цим питанням, але в той момент, коли людина захворіла. Кажуть, що людина — коваль свого щастя, а значить во­на повинна бути ковалем свого здоров'я. Тому у дитини з дня її народження потрібно формувати навички бережливого відношення до свого здоров'я.

Відновлення в Україні державності, відродження культурно-історичного досвіду та національних традицій висувають завдання гармонійного, цілісного розвитку дитини як особистості, здатної в майбутньому до розв’язання соціальних та економічних проблем державотворення. Повною мірою вирішувати ці проблеми зможе лише фізично і психічно здорова людина, яка веде здоровий спосіб життя, розуміє свою значущість, вміє регулювати свою поведінку і діяльність відповідно до вимог суспільства. Саме тому ще з дошкільного віку необхідно сформувати у дітей культуру здоров’я, створити умови для розвитку компетентності особистості в фізичній, психічній і духовній його сферах.

У Законі України «Про дошкільну освіту» розділ 1 ст.7 визначені пріоритетні завдання дошкільної освіти: Збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини». В Національній Доктрині розвитку освіти розділ IV п. 11 зазначено: «Пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального відношення до власного здоров'я і здо­ров'я оточуючих як найвищої індивідуальної та суспіль­ної цінності...» В концепції дошкільної освіти чітко ви­ділена головна спрямованість освітньо-виховного процесу на «Я» дитини, на формування позиції створення свого здоров'я. Через відкриття власного «Я» дошкільник виділяє себе із оточуючого світу, вивчає простір власного «Я», що спонукає дітей прагнути до самозбереження та саморозвитку. В листі Міністерства освіти і науки України від 27.08.04 № 1/9-438 «Організація фізкультур­но-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному за­кладі» звертається увага, що фізичне виховання дітей спрямовується на охорону та зміцнення здоров'я, підви­щення опірності й захисних сил дитячого організму; на виховання стійкого інтересу до рухової активності, по­треби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.

Цілком логічно, що першою освітньою лінією Базового компонента дошкільної освіти як Державного стандарту дошкільної освіти України визначено «Особистість дитини», що складається з двох частин: «Здоров’я та фізичний розвиток» і «Самоставлення».

Розділ «Здоров’я і фізичний розвиток» включає такі структурні компоненти змісту: безпека життєдіяльності, здоров’я та хвороба, гігієна життєдіяльності, рухова активність та саморегуляція.

Реалізація цієї частини змісту освіти має на меті формування здоров’язбережувальної компетенції дитини, що полягає в її обізнаності з будовою свого тіла та гігієнічними навичками за його доглядом; своєю статевою належністю; з продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини. Сюди також входять уміння виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я без шкоди як власному здоров’ю, так і здоров’ю інших людей.

Дошкільний освітній заклад зобов'язаний своєю ді­яльністю забезпечувати виконання стандарту дошкіль­ного рівня освіти по всім напрямкам розвитку дитини.

Одним з головних завдань дошкільного навчального закладу має стати створення умов, що гарантують формування і зміцнення здоров'я вихованців.

Для цього традиційно виділяють такі компоненти здоров'я:

- Психічне здоров'я;

- Соціальне здоров'я;

- Фізичне здоров'я.

Однією із складових здоров'я людини в цілому виділяють психологічне здоров'я. Воно є необхідною умовою повноцінного функціонування і розвитку людини в процесі її життєдіяльності. Таким чином, з одного боку, психологічне здоров'я є умовою адекватного виконання людиною своїх вікових, соціальних та культурних ролей, з іншого боку, забезпечує людині можливість безперервного розвитку протягом всього її життя.

Стосовно дітей дошкільного віку основними показниками сформовано психологічного здоров'я є процес адаптації при вступі у ЗДО, рівень розвитку комунікативних навичок, рівень позитивної мотивації до соціально важливої для даного віку діяльності, відсутність відхилень у поведінці.

Неможливо працювати над зміцненням і формуванням лише однієї складової здоров'я. Людина може бути здоровою тільки при наявності всіх, компонентів здоров'я, розвинених на достатньому для її віку рівні. Домогтися цього можна, виховавши в людині певну культуру - культуру здорового способу життя (ЗСЖ). Причому формування цієї культури починається з дитинства.

Діти дуже довірливі і схильні до навіювання. Якщо дитину весь час лякати хворобами і нещастями, то ми не розвинемо, у неї бажання бути здоровою, а викличемо постійний страх перед хворобами. Дитина має зростати зі свідомістю, що від її навичок в області гігієни та санітарії залежить накопичення здоров'я.

Діти - власники, і в даній ситуації цю не найкращу людську рису характеру потрібно звернути на благо. У дитини можна виробити охоронні стереотипи, закріплені через отримання задоволення. «Я знаю, де і як потрібно переходити вулицю, роблю це свідомо, самостійно, і це приносить мені задоволення», подібного роду міркування прискорюють навчання і приносять користь для психічного та соматичного здоров'я.

Які ж мотиви лежать в основі вибору ЗСЖ?

Сучасна педагогіка виділяє наступні види мотивації:

• Самозбереження. (Коли людина знає, чого та чи інша дія прямо загрожує життю, вона цю дію не робить. Формулювання мотивації «Я не здійснюю певні дії, тому що вони загрожують моєму здоров'ю і життю»).

• Підпорядкування етнокультурним вимогам. Людина живе у суспільстві, яке протягом тривалого часу відбирало корисні звички, навички, виробляло систему захисту від несприятливих факторів зовнішнього середовища. Формулювання мотивації «Я підкорюся етнокультурним вимогам тому, що хочу бути рівноправним членом суспільства, в якому живу. Від мого здорового способу життя залежать здоров'я і благополуччя інших».

• Отримання задоволення від самовдосконалення. Формулювання мотивації «Відчуття здоров'я приносить мені радість, тому я роблю все, щоб випробувати це почуття».

• Можливість для самовдосконалення. Формулювання мотивації «Якщо я буду здоровий, я зможу піднятися на вищий щабель суспільної драбини».

• Досягнення максимально можливої комфортності. Формулювання мотивації «Я здоровий, мене не турбує фізичний і психічний дискомфорт».

Педагогічна стратегія формування ЗСЖ повинна сприяти самостійному виробленню відповідних переконань дитини на основі здобуття знань і досвіду. Завдяки переконанням створюється спочатку стійка мотивація до ЗСЖ, з часом валеологічна готовність і самоконтрольна активність під час творення свого здоров'я.

Навколо дітей з самого раннього дитинства необхідно створювати таку навчально-виховне середовище, яке було б насичене атрибутами, символікою, термінологією, знаннями, ритуалами і звичаями валеологічного характеру. Це призведе до формування потреби вести здоровий спосіб життя, до свідомої охорони свого здоров'я та здоров'я оточуючих людей, до оволодіння необхідними для цього практичними навичками і вміннями.

Аналіз літератури та досвіду роботи різних фахівців ДНЗ дозволили виявити умови формування позитивної мотивації до ЗСЖ у дошкільників:

-cтворення навколо дитини навчально-виховного середовища, наповненою термінами, символами, атрибутами, традиціями культури ЗСЖ;

творення позитивного емоційного фону на заняттях оздоровчо-педагогічної спрямованості;

аявність в найближчому оточенні дитини людей, які ведуть здоровий спосіб життя;

ормування активної позиції дитини в освоєнні знань, умінь і навичок валеологічного характеру.

Основна мета роботи з дітьми дошкільного віку - створення стійкої позитивної мотивації до збереження та зміцнення власного здоров'я, формування психологічного здоров'я як важливого чинника здоров'я людини в цілому, профілактика психосоматичних захворювань.

Основні положення роботи:

ілісність і систематичність засвоєних вихованцями знань валеологічного характеру;

ормування практичних навичок і вмінь валеологічного характеру;

истематичність контроль за станом здоров'я і розвитку вихованців;

агатоетапна, постійна, безперервна виховна робота;

творення стійкої мотивації до здорового способу життя і самоконтрольної активності у створенні свого здоров'я;

ормування асоціативних зв'язків з поняттями і символами культури здорового способу життя;

ормування у дошкільників елементарних анатомічних і гігієнічних знань, виявлення через практику значущості режиму дня та оптимальної рухової активності;

-профілактика шкідливих звичок;

-підвищення психоемоційної стійкості;

-використання на заняттях дидактичних ігор, образотворчої діяльності, аплікації, рухових вправ та творчих завдань;

-постійний контроль за змінами в стилі життя дитини і заохочення позитивних зрушень.

Організація і проведення оздоровчо-педагогічних занять будується з урахуванням таких положень:

• Внесення до змісту занять інформації про фактори ризику та фактори стійкості у формуванні здоров'я дитини.

• Вибір форм, методів і засобів навчального процесу відповідно до валеологічних вимог.

• Створення навколо дитини інформаційного середовища «Здоров'я».

• Створення оптимальних гігієнічних умов на заняттях з усіх розділів програм.

З метою більш міцного засвоєння знань, умінь і навичок валеологічного характеру робота на заняттях здійснюється із залученням різних аналізаторів:

- Зорового (залучення схем і умовних зображень, наочного матеріалу);

- Тактильні (робота з роздатковим матеріалом);

- Слухового (сприйняття інформації на слух);

- Рухового (виконання вправ).

Для закріплення отриманих знань, умінь і навичок, а також для створення стійкої мотивації зміст усіх освітніх занять, а також основних режимних моментів, екскурсій та іншого включає, по можливості, проведення «хвилинок здоров'я», на яких дітям пояснюють вплив того чи іншого фактора або явища життя на здоров'я (наприклад, вплив музики на здоров'я, здоров'я людини та екологія і т.п.). Крім того, інформація про зміст занять доводиться до відома батьків (за допомогою стендів), які в свою чергу виконують вправи і завдання з дітьми вдома.

В групах поступово створюється «Куточок здоров'я»: схеми, режим дня, малюнки дітей, фізкультурне та оздоровче обладнання.

Основні форми роботи:

• Комплексні оздоровчо-педагогічні заняття «Наша традиція, бути здоровими!»

• Хвилинки здоров'я - включення в зміст програмного матеріалу знань про здоров'я і способи його зміцнення.

• Гімнастика.

• Цільові прогулянки.

• Евристичні методи (досліди, спостереження та ін.)

• Спільні заняття з батьками.

• Використання батьками рекомендованих вправ та ігор у спілкуванні з дитиною вдома.

• Оформлення стенда для батьків.

Структура роботи по системі формування культури здорового способу життя у дошкільників припускає тісну співпрацю всього колективу ДНЗ та батьків вихованців.

Формування культури ЗСЖ проходить протягом всього часу перебування дитини в ЗДО.

Режимні моменти:

- ранкова гімнастика;

- прогулянка (3-4 рухливі гри, спостереження, екологічні стежинки, мандрівки, досліди, експерименти і т.п)

- режим харчування (збалансоване мінералами та вітамінами, зауваження про корисність страв під час їжі);

- післяобідній сон (релаксаційні хвилинки).

Освітньо-виховний процес:

- Заняття «Наша традиція, бути здоровими!» (Гімнастика, пізнавальна частина, релаксація);

- навчально-виховні заняття (хвилинки здоров'я, фізхвилинки, хвилинки психологічного розвантаження);

- фізкультурні заняття;

- музичні заняття (фізхвилинки, підвищення псіхоемоційної стійкості);

- логопедичні заняття (фізхвилинки, словникова робота);

- заняття ЛФК (комплекси оздоровчих вправ, вправи на дихання, коригуючи вправи, словникова робота);

- малювання (фізхвилинки, підвищення психоемоційної стійкості).

Таким чином, здійснюється комплексний підхід у формуванні культури ЗСЖ у вихованців ЗДО.

Тривалість кожного блоку заняття може змінюватись в залежності від психофізіологічного та емоційного стану дітей на даний момент.

Під час організації роботи з дітьми по формуванню культури здорового способу життя варто вести облік психофізіологічних особливостей дітей

• Відповідність вправ руховим можливостям дітей.

• Облік індивідуальних особливостей дитини (анамнез, темперамент, емоційний стан та ін.)

• Облік індивідуальних особливостей пізнавальної сфери кожної дитини (рівень уваги, пам'яті, мислення та ін..) і рівня її замученості.

Таким чином, дотримуючись єдиних вимог до організації здоров’яформуючої роботи з дітьми та враховуючи всі вище перераховані особливості, ми можемо досягти високого коефіцієнту сформованості у кожної окремої дитини культури здорового способу життя, а отже і життєвостійкої та компетентної особистості.

Інноваційний підхід до оздоровлення

Формування ціннісного ставлення дітей до власного здоров'я - одне із важливих завдань, поставлених Базовою програмою перед дошкільною освітою. Воно нове для педагогів, адже нині маємо дбати не лише про зовнішній оздоровчий вплив, а й навчити дитину розуміти свій організм і свідомо сприяти його функціонуванню.

Зупинимося детальніше на деяких інноваційних оздоровчих технологіях, таких, як: валеокорекція, імунна гімнастика, „етюди для душі", аерофітотерапія, кольоротерапія, бестінг, масаж, комплекс природного оздоровлення тощо.

Валеокорекція активізує розумову діяльність шляхом стимуляції мозкового і периферійного кровообігу. Під час занять діти виконують 3-4 вправи для язика. Очей, хребетного стовпа, вимовляючи звуки на видиху. Такі оздоровчі технології, як пальчикова гімнастика, динамічні паузи ефективно використовуються на різноманітних заняттях.

Імунна гімнастика - супроводження рухами раніше вивчених віршиків - дає організму емоційний, оздоровчий заряд. Діти виконують її у досить легкому натуральному одязі після ранкової гімнастики чи одразу після денного сну; батькам рекомендується виконувати ці вправи вдома разом з дітьми у вихідні та під час канікул.

«Етюди для душі» мають на меті не лише зміцнення фізичного здоров'я, але й духовного стану. Дітям пропонують обрати серед запропонованих карток із зображеннями різноманітних ситуацій ті, де йдеться про добро, і обговорити їх. З наймолодшого віку дитина вчиться любові до людей, до себе, до життя. Тільки людина, яка живе в гармонії з собою, зі світом, буде справді здоровою.

Аерофітотерапія служить для профілактики ГРЗ. В альтанці при вході в дитсадок малята, відпочиваючи, слухаючи музику і казки, виконуючи пальчикову гімнастику, дихають свіжим повітрям. У групі з цією метою використовують сольову лампу, аератор, озонатор.

Кольоротерапія. Колір має живильну та цілющу силу, тому це один з найважливіших елементів інтер'єру всіх приміщень дитсадка. З метою кольоротерапії використовуються також різнокольорові світильники, фонтани, лампи, окуляри з різнокольоровими скельцями. Усе це дає можливість стимулювати розумову діяльність, допомагає дітям розслабитись, сприяє профілактиці та корекції психічних чи фізичних відхилень.

Бестінг — це елемент фізкультурного заняття, коли діти стають у «Коло побажань» або «Коридор успіху» і по черзі, висловлюючи свої побажання і мрії, підтримують друзів. Проводиться для підвищення самооцінки, виховує впевненість у собі, розвиває психічні, емоційні та соціальні якості дитини, дає можливість утвердитись в соціумі.

Невід'ємною частиною технології оздоровлення є різноманітні види масажу (масаж біологічно активних точок, антистресовий масаж тощо), що дають позитивні результати.

Комплекс природного оздоровлення розроблений індивідуально для кожної дитини і передбачає відновлення психологічного балансу завдяки руховій активності, корекції емоційного стану та інтелектуальному навантаженню. За знаком зодіаку малюку добирають колір, аромат, рослину.

Реалізуючи нові, стратегічні завдання, осві­тяни завжди мають пам'ятати: не варто від­межовуватися від тих здобутків, які вже є у педагогічному арсеналі, адже розвиток відбу­вається по спіралі, а серцевиною цієї спіралі є не порожнина, а система цінностей, досягнень та надбань. Тож, розпочинаючи новий виток на педагогічній ниві, слід міцно стояти на по­будованій платформі, вдумливо впроваджуючи нове, продиктоване часом.

 

 

Оформлення мультимедійних презентацій. Детально...

Використання інноваційних технологій

З інноваційних технологій в НВК педагогами використовується:

- інформаційно-комунікативні технології;

- інтерактивні технології;

- коректурні таблиці Н. Гавриш в розвитку мовлення дітей;

- кінезіологічні вправи у корекційно-розвивальній роботі;

- технологія "Ейдетика";

- використання схем-моделей для навчання дітей описовим розповідям;

- впроваджуємо програму соціально-фінансової освіти "Афлатот";

- елементи технології саморозвитку Марії Монтессорі;

-  навчання читання і рахунку дітей дошкільного віку за методикою М. Зайцева;

- авторська методика Л.Шелестової «Розвивальне читання»;

- психолого-педагогічне проектування;

- теорія розвитку винахідницьких завдань;

- логоритміка;

- фізкультурно-оздоровчі технології (ігрова терапія, музикотерапія, арт-терапія, піскотерапія, казкотерапія, пальчикові ігри і вправи, дихальна гімнастика за методикою Стрельникової, пальмінг, Суд-Джок,точковий масаж за методикою А. Уманської, біонергопластика).

Як результат маємо кращі показники соціальної адаптованості дітей, враховуються індивідуальні особливості, емоційний та психологічний стан дітей, збалансовується фонд «хочу» – «можу».Учителями використовуються нетрадиційні форми уроків: урок-гра, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина.

Мовленнєвий розвиток дитини є одним із найважливіших чинників становлення особистості в дошкільному дитинстві. Щоб навчити дитину оперувати своїми мовними знаннями, виховувати ініціативну особистість з високим рівнем мовленнєвої творчості, вихователі (Голінська О.Г., Лущик С.Д., Ярошук Е.В., вчителі-логопеди Волинська Л.О., Бесага А.М.) використовують у своїй роботі різні методи  та прийоми мовленнєвого розвитку, зокрема: лексичні та мовленнєві вправи, мовленнєві логічні задачі, інтерактивні методи.

Доцільно відзначити позитивний досвід роботи вихователів по впровадженню авторської методики Л.Шелестової «Розвивальне навчання». Вихователі не ставляють завдання якнайшвидше оволодіти технікою читання, а стимулюють бажання виконувати ігрові вправи та завдання. Діти виконують різні види діяльності (малювання, ліплення, конструювання, аплікація, співи, танці). За допомогою навчально-розвивального посібника діти легко та із задоволенням навчаються читати.

Заняття з мовленнєвого спілкування проводяться в ігровій формі з залученням кубиків і таблиці Зайцева. Малюки молодшої групи знають і називають перший склад свого ім’я, ділять слова на склади.

Належна увага приділяється розвитку творчої особистості дитини через впровадження спадщини С.Русової. Вихователь Самойленко Г.В. на заняттях і у повсякденні ознайомлює дітей з літературними і фольклорними творами, залюбки діти грають у мовленнєво-творчі літературна ігри «казки -розповіданки», ігри – драматизації.

         Усі майбутні здібності і таланти дитини формуються в перші роки життя. Тому від вихователів груп раннього віку залежить складний процес формування маленької геніальної особистості. Для того, щоб найбільш повно скористатися можливостями цього вікового періоду, педагоги звернулись до педагогічної системи М.Монтессорі і почали впроваджувати елементи її педагогіки для раннього розвитку дітей. Розвивальне середовища груп спрямоване на забезпечення діяльності та розвитку особистості малюків. Більшість дидактичного матеріалу спрямоване на розвиток у дітей сенсорних здібностей. Дітям подобаються ігри з водою,крупами, піском завдяки яким розвиваються тактильні відчуття, моторику рук. Ці ігри також сприяють тому, що діти стають спокійнішими, доброзичливішими, впевненішими в собі.

Значна увага приділена фізкультурно – оздоровчій роботі в закладі, впроваджуються різні оздоровчі технології, які доступні дітям для самостійного використання. Одна з них – точковий масаж, який підвищує захисні властивості слизових оболонок носа, глотки, гортані, трахеї та інших органів. Вихователі використовують його під час «хвилинок здровинок». Вчителі-логопеди Бесага А.М., Волинська Л.О. організовують лікувально-профілактичну роботу з дітьми на основі Су-Джок терапії. Вихователями всіх груп створюється здоров’язберігальне  середовище.

Знайшли своїх прихильників і технології, пов’язані з розвитком дрібної моторики руки – це вправи з розряду пальчикової гімнастики, які подобаються як молодшому, так і старшому дошкільному віку. Вихователі всіх груп використовують їх під час занять і у повсякденному житті.

На основі передового педагогічного досвіду вихователя Голінської О.Г. з художньої праці, вихователі старших груп планують заняття з художньої праці. Дієвою є виставка колективних робіт з художньої праці, де батьки мають змогу переглянути «витвори мистецтв» своїх малюків.

Слід також відзначити роботу вихователя Голінської О.Г., яка впроваджує в роботу з дітьми інформаційні технології, виготовляє міні-презентації до різних занять. Що робить заняття ефективним і сучасним, а саме головне цікавим для дітей.

Навчання читання за авторською методикою Л.Шелестової

 

Нами було обрано авторську методику Л.В. Шелестової “Вчимося читати” що допомагає відійти від усталених методів та прийомів в ознайомленні дітей дошкільного віку із звуками та буквами, а в подальшому – і в оволодінні навичками читання та письма. 

 Л.В.Шелестова – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту проблем виховання НАПН України, автор методики навчання читання дошкільників, яка протягом 12 років апробується у дошкільних навчальних закладах України.

 “Вчимося читати” – навчально-розвивальний посібник, в якому враховано вимоги Базового компонента дошкільної освіти в Україні та Базової програми розвитку дітей дошкільного віку “Я у Світі” щодо мовленнєвого розвитку та навчання елементів грамоти дошкільнят. Він може використовуватися в організації навчальної діяльності дітей у ДНЗ у формі занять з навчання грамоти чи індивідуальної роботи, а також гурткових занять для дітей, що виявляють ранній інтерес і здібності до читання.

 Методика навчання читання розрахована на чотирирічних дітей, проте, запропоновані завдання посильні й цікаві для трирічних малюків, однак виконувати завдання варто у вдвічі повільнішому темпі і з більшою допомогою дорослих.

 Завдання в посібнику рекомендовано викладати у поданій послідовності:

 – ознайомлення зі складом;

 – відшукування певних складів серед інших;

 – виділення певних складів у словах в різних позиціях;

 – складання сліз з уже відомих складів.

 Посібник зручний для дітей та дорослих, для дітей – це робочий зошит з оволодіння процесом читання, для дорослих – посібник з питань організації та методики навчання.

 В книзі подані рекомендації як працювати за даною книгою, представлено і саму техніку навчання читання. 

 Саме цю методику навчання читання дітей використовують вихователі нашого дитячого садочка.